Автобусний тур Каппадокія
Туреччина

Регіон Каппадокія розташований посеред колись активного вулканічного району центральної Анатолії. Мільйони років тому три його гори - Ерджієс, Хасандаг і Гюллудаг - були активними вулканами; справді ця діяльність зберігалася з перервами, принаймні до періоду неоліту, згідно з доісторичними картинами.

Виверження вулканів були настільки сильними, що подекуди товщина лави була до 150 м. Протягом багатьох мільйонів років вулкани, вітер, дощ та лід ліпили регіон, який ми зараз знаємо як Каппадокія. Оскільки ландшафт розмивався, базальтові камені залишались і утворювали конічні споруди, деякі досягали 45 метрів.

Місцеві жителі називали ці унікальні скельні утворення "казковими димоходами" - ім'ям, яке зберігалося впродовж століть. Якщо природа була першим художником, який влаштував декор, то саме анатолійська людина вирізала скелю і побудувала з неї будинки, церкви та понад 250 підземних міст протягом століть.

Унікальна спадщина природи та людства

Каппадокія пропонує відвідувачам надзвичайний і пишний бенкет природних чудес, які перевершують їхні найсміливіші уявлення. Ці чудеса елегантно прикрашені творами, створеними рукою людини. Завдяки своїм унікальним природним особливостям, що демонструють гармонійне поєднання природних та культурних ландшафтних елементів, Каппадокія - це чарівний музей під відкритим небом і неперевершений приклад спільної культурної спадщини людства.

Каппадокія включає провінції Аксарай, Невшехір, Нігде, Кайсері та Кершехір. Для більшості людей назва Каппадокія передбачає міста Учісар, Гереме, Аванос, Ургюп, Дерінкую, Каймаклі та Іхлара, де ця земля протягом мільйонів років формувалася у фантастичні форми. Казкові димоходи, які здаються таємничими, а також міста та молитовні будинки, що простягаються на багато метрів углиб землі, все це огортає антична атмосфера.

Підготуйтеся до короткої подорожі в Каппадокійський регіон, де Мати-Природа копітко творила чудеса, що кидають виклик уяві, і де живі елементи історії, культури, мистецтва та суспільства нерозривно пов’язані. Відвідування Каппадокії настійно рекомендується тим, хто хоче скупатися в його атмосфері, кольорах та яскравості.

Перехрестя цивілізацій

Регіон Каппадокії населений ще з доісторичних часів, найкращі приклади якого були виявлені в Кьошку Хьойюк в Нігде, Ашиклі Хьойюк в Аксараї, а також у печері Цівелек в Невшехірі. У середині бронзового віку Каппадокія потрапила під вплив ассирійської цивілізації завдяки великій торгівлі. У цей період також було введено письмо. Дослідники знайшли скарби "каппадокійських табличок" - глиняних табличок, написаних клинописом, - тексти яких говорять про податкове регулювання, процентні ставки, шлюбні контракти, торгові суперечки та багато іншого. Хатті, хетти, фригійці, перси, римляни, візантійці, сельджуки та османи були зачаровані привабливістю Каппадокії і залишили тут відбитки своєї присутності.

Завдяки своєму розташуванню Каппадокія протягом багатьох років була критично важливим і стратегічним регіоном. Важливі торгові шляхи, включаючи знаменитий Шовковий шлях, прошили його і на схід і на захід, і на північ і південь. Внаслідок такої інтенсивності руху регіон став складною мережею історичних та культурних впливів, регіоном, де різні віри та філософії зустрічались та впливали одна на одну. Торгівля та ресурси Каппадокії були спокусливими, і тому у регіон часто вторгалися, здійснювали набіги та грабунки.

Щоб захиститися від подібних набігів, місцеві жителі жили в печерах та гротах регіону, входи яких можна було приховати, щоб їх не помітили сторонні люди. Оскільки, доводилося тривалий час жити в печерах, це троглодитне житло з часом стало підземними містами, що включали джерела води, місця для зберігання їжі, виноробні і навіть храми. Деякі з цих підземних міст датуються дохристиянською епохою.

Святиня християн

У перші роки першого тисячоліття групи християн, які рятувались від римських переслідувань, почали переселятися в неприступні пустелі Каппадокії, шукаючи притулку. Одна група, яка прибула з Єрусалиму через Антіохію (Антак'я) та Кесарію (Кайсері) у другому столітті, оселилася в районі, який тепер відомий як Деринкую. Виявивши, що м’який вулканічний туф легко вирізати, вони почали розширювати природні печери та з’єднувати їх між собою, створюючи житла, каплиці, церкви та монастирі, завдяки яким ці люди знаходили мир та безпеку, яких вони так відчайдушно прагнули.

Кажуть, що в Каппадокії близько 500 церков та каплиць. Різноманітність та артистичність їх архітектури, планування та оздоблення зачаровують та вражають. В цих церквах можна знайти базиліки з одинарним, подвійним або потрійним нефом, хрестоподібними планами, тамбурами, проходами, апсидами, куполами, колонами, стовпами тощо - усі вони були видовбані з каменю. Багато церков також прикрашені ретельно розписаними фресками. Монументальне завдання відновлення, ремонту та обслуговування цих церков та підземних міст триває навіть тоді, коли вони щороку приймають тисячі відвідувачів.